Перейти до вмісту

Railjet

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Railjet
RJ і rj Редагувати інформацію у Вікіданих
Типкляса поїздаd і торговельна марка Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано15 вересня 2008 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартира Австрія,  Чехія,  Угорщина,  Німеччина,  Словаччина,  Італія і  Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтoebb.at/en/reiseplanung-services/im-zug/unsere-zuege/railjet.html Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Railjet у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Railjet або скорочено RJ — високошвидкісна залізнична служба в Європі, яка експлуатується Австрійськими федеральними залізницями (ÖBB) і Чеськими залізницями (ČD). Під торговою маркою Railjet Express (RJX) для найшвидших перевезень і Railjet (RJ) для послуг із додатковими зупинками, був представлений у 2008 році. Максимальна експлуатаційна швидкість потягів досягає 230 км/год. Railjet — головний сервіс ÖBB, який працює як на внутрішньому ринку Австрії, так і на міжнародних рейсах до прилеглих великих міст Чехії, Німеччини, Швейцарії, Італії, Угорщини та Словаччини. [1] В липні 2012 р. залізниці було поставлено останній, 51-й поїзд. Виробник поїздів railjet — Siemens Rail Systems.

Концепція

[ред. | ред. код]

На відміну від інших залізниць, які використовують як швидкісні поїзди переважно електропоїзди з розподіленою тягою, ÖBB віддало перевагу двонаправленому поїзду з локомотивною тягою.

Railjet складається з окремих вагонів, з'єднаних між собою спеціальним жорстким зчепленням та герметичними переходами[2]. З обох боків поїзда знаходяться звичайні гвинтові зчеплення, які дають можливість під'єднати звичайний локомотив. Один з крайніх вагонів має кабіну керування. З іншого боку приєднується локомотив. Це дає можливість змінювати напрямок руху без перечеплення локомотива. Для поїздів railjet використовуються швидкісні двосистемні локомотиви Siemens ES64U2 «Taurus».

Історія

[ред. | ред. код]

Замість того, щоб вибирати електропотяги (EMU), такі як ICE 3 Deutsche Bahn, ÖBB обрав високошвидкісні потяги з локомотивною тягою , які могли б буксируватися наявним парком високошвидкісних електровозів Taurus Siemens EuroSprinter. [3] [note 1] Після тендера в лютому 2006 року було оголошено, що Siemens Viaggio Comfort був найкращим проектом, а також найдешевшим. [4] [5] В лютому 2006 року було замовлено 23 одиниці 7-вагонних поїздів, у вересні 2007 року було замовлено ще 44 потяги. [6] Загальна вартість замовлення становила 798 мільйонів євро на 469 пасажирських вагонів. [7]

У вересні 2011 року Siemens домовився про продаж шістнадцяти поїздів Railjet Чеській залізниці; спочатку потяги мали бути виготовлені для незавершеного замовлення для ÖBB, [8] та відбуксовані електровозами Škoda ČD класу 380. [9] У 2012 році Чеські залізниці скасували замовлення. [10] У серпні 2012 року було погоджено скорочене замовлення семи потягів Siemens Viaggio Comfort [11]

У червні 2014 року ÖBB купив решту дев’ять потягів Railjets від Siemens, які планувалося використовувати на маршруті Westbahn між Віднем і Зальцбургом, а також була обладнано для роботи в Італії. [12]

Перший потяг було виготовлено 15 вересня 2008 року та виставлена на виставці в Граці, потім InnoTrans наприкінці вересня, а потім на Salzburger Verkehrstage 15 жовтня. [13]:17 Перші поїзди Railjet почали тестування наприкінці 2008 року. [14]

Потяги

[ред. | ред. код]
ÖBB Railjet проходить віадуком Краузельклаузе на залізниці Земмеринг
ČD Railjet на шляху до Відня
Див. також: Siemens Viaggio Comfort

Потяг Railjet складається із семи окремих вагонів, які постійно з’єднані герметичними з’єднаннями, але з гвинтовим з’єднаннями на зовнішніх кінцях комплекту вагонів. [15] Два повних комплекти поїздів з двома локомотивами можна запускати як пару, створюючи поїзд із чотирнадцяти вагонів. [16] Найдальший від локомотива вагон виконує роль головного. Кількість вагонів в одному поїзді може бути збільшена до десяти в одній ланці поїзда. [13]:4

З компанією промислового дизайну Spirit Design було укладено контракт на розробку дизайну екстер’єру та інтер’єру [17], було представлено три колірні схеми, а ліврея, яка буде використовуватися, була визначена опитуванням, проведеним австрійським таблоїдом Kronen Zeitung[en]. [18] У 2009 році дизайн railjet здобув нагороду Red Dot. [19] [20]

Локомотиви

[ред. | ред. код]
Див. також: EuroSprinter

Транспортні засоби Railjet розроблені для приведення в рух у режимі тягни-штовхай стандартними електричними локомотивами, зокрема Siemens ES64U2 і ES64U4 (ÖBB Class 1116 і 1216 Taurus), які вже належать Австрійській федеральній залізниці, але також можуть буксируватися будь-якими іншими електровозами або тепловозами. [13]:7

Перші двадцять три локомотиви ÖBB класу 1116, які використовувалися службою Railjet, мали низку модифікацій: третій пантограф і відповідні системи безпеки поїзда для роботи за межами Австрії (Угорщина, Швейцарія та Чехія), а також сріблясту бортику під бортиком рівня підлоги, надаючи більш обтічний вигляд. Другий набір із двадцяти локомотивів був обладнаний лише для роботи в Австрії та Німеччині й має бічних панелей чи додаткових систем для міжнародної роботи. [18]

Вагони

[ред. | ред. код]

Кузови вагонів виготовлені з ребристої холоднокатаної сталі, а передня частина кабіни нагадує локомотиви Taurus. [15]

Вагони обладнані дисковими електропневматичними гальмами (по 3 на вісь у візках SF400), [21] а також електромагнітними колійними гальмами і стоянковим гальмом. Головний вагон також має дискові гальма з ручним керуванням. [22]:sec. 2.12–2.12.6 Первинна підвіска візків здійснюється за допомогою гвинтової пружини, а вторинна підвіска — пневматична. [22]:sec. 2.12–2.12.6 Головні вагони позначаються «Afmpz», вагони преміум-класу та бізнес-класу — «Ampz», «бістро» або вагон-ресторан — «ARbmpz», а вагони економ-класу — «Bmpz». [23]

Кузови проміжних пасажирських вагонів перших одиниць були виготовлені Siemens у Мариборі , Словенія. Остаточне складання відбувається на залізничному заводі в Зіммерингу, Відень; перші три потяги були зібрані компанією Siemens, решта — технічними службами ÖBB. [note 2] Вагони виробляє ÖBB Infrastruktur Bau [note 3] за субпідрядом із Siemens. [3]

Siemens є генпідрядником транспортних засобів і продає дизайн вагону під назвою Viaggio Comfort. [28] Гальмівне обладнання постачає Knorr-Bremse, кондиціонери — Liebherr, а двері, з’єднання вагонів, туалети та сидіння виготовляють інші субпідрядники. [3]

Маршрути

[ред. | ред. код]

Поточна мережа

[ред. | ред. код]

Станом на грудень 2015 року Railjets ÖBB та ČD обслуговують наступну мережу маршрутів. Показано не всі зупинки, у дужках показано дистанції маршруту, які обслуговують лише деякі поїзди:[29][30]

Деякі послуги обслуговуються двома спільними поїздами, які можуть з’єднуватися та роз’єднуватися у дорозі. Наприклад, потяг, що прибуває з Будапешта, з’єднується з іншим, що прибуває з міжнародного аеропорту Відня на станції Відень-Головний. Вони прямують разом до Зальцбурга (забезпечуючи більшу пасажиромісткість на основному маршруті Відень – Зальцбург), де один відчіплюють та прямує до Мюнхена, а інший прямує до Інсбрука.

Усі Railjets із/до Інсбрука, Брегенца та Цюриха використовують транзитний маршрут Deutsches Eck (Німецький куточок) через Баварію без зупинок, оскільки це найшвидший маршрут між Зальцбургом і західним Тіролем через топографію Австрійських Альп. Deutsches Eck забезпечує для цієї мети спеціальну об’їзну залізницю поблизу Розенгайма.

З грудня 2018 року швидші поїзди Railjet отримали назву Railjet Express (RJX) між Зальцбургом і Віднем і зупиняються лише в Лінці та Санкт-Пельтені, щоб відрізнити їх від поїздів із додатковими зупинками у Феклабруку, Аттнанг-Пухгаймі, Вельсі, Санкт-Валентіні, Амштеттені та Тульн-ан-дер-Донау.

Розвиток

[ред. | ред. код]

Комерційне сполучення розпочалося 14 грудня 2008 року між Мюнхеном, Віднем і Будапештом [13]:17[22]:11, поступово замінюючи колишнє сполучення EuroCity до вересня 2009 року. З 2011 року потяги курсують до Франкфурт-на-Майні-Головний та Вісбаден-Головний у вихідні дні. Після завершення робіт з удосконалення Західної залізниці, потягти рухаються зі швидкістю 200–230 км/год з 2012 року, час у дорозі між Зальцбургом і Віднем тепер становить приблизно 2 години 20 хвилин. [3] З грудня 2014 року поїзди обслуговують новий вокзал станції Відень-Головний, та курсують через Відень-Майдлінг і тунель Лайнц з 2015 року.

У грудні 2009 року розпочато сполучення між Віднем через Інсбрук до Брегенца та Цюриха. [32] Кількість рейсів між Віднем і Брегенцом/Цюрихом через Зальцбург та Інсбрук було збільшено до кінця 2010 року. [32] [33] Після завершення робіт з удосконалення колії на Західній залізниці у грудні 2012 року тривалість подорожі між Віднем та Інсбруком зараз приблизно 4 години 15 хвилин. З Відень-Головний поїзди також курсують до Віденського аеропорту. З 2011 року поїзди Railjet також курсують Південною залізницею[en] від Відня до Граца та Клагенфурта/Філлаха. У 2013 — 2017 роках потяги також обслуговували Лієнц у Східному Тіролі. Цю послугу замінив міжміський поїзд.

15 червня 2014 року Чеські залізниці урочисто відкрили сполучення Railjet Вінер-Нойштадт — Прага. З грудня 2014 року курсують потяги з Граца через Відень і Брно до Прага-Головна.

З грудня 2016 року нові потяги Railjet замінили інші поїзди InterCity на існуючих маршрутах в Австрії. [1] З грудня 2017 року існуючий маршрут Відень – Філлах було розширено до Венеція — Санта-Лючія через Удіне. [1] [31] Це перше сполучення Railjet з прибережним регіоном.

Послуги до Любляни та/або Загреба обговорювалися з 2010 року, але з тих пір не були реалізовані. [34]

Пасажирські послуги

[ред. | ред. код]

Потяги Railjet мають три рівні обслуговування; економ, перший та бізнес класи. [13]:10–16

Бізнес-клас має найвищий рівень обслуговування, містить крісла преміум-класу на 16 пасажирів, розташовані в передній частині вагона управління на протилежному кінці потяга до локомотива. План сидінь у стилі «відкритих купе», але відкритого плану та без дверей, і має на меті стати значним покращенням порівняно з попереднім розміщенням першого класу. Камбуз розділяє купе бізнес-класу та першого класу.

Сидіння першого класу займають решту головного вагона, другий вагон і половину третього вагона, де також є місця та зручності для користувачів інвалідних візків. У формі [2+1] передбачено 76 місць. Залишок третього вагона містить ресторан, який забезпечує обслуговування на місці. Решта чотири вагони забезпечують 316 місць економ-класу у формі [2+2], четвертий вагон також містить зону для сімей і дітей. [35]

Подібні проекти

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Класи 1016, 1116 та 1216[4] Eurosprinter типу ES 64 U,однак послуга railjet здійснюватиметься лише мультисистемною версією локомотива класів 1116 і 1216 [3]
  2. ↑ Компанія зі складання, обслуговування, модернізації та ремонту залізничних транспортних засобів, станом на 2010 рік належить ÖBB і Rail Cargo Austria.[24][25]
  3. ↑ З 2009 року назва ÖBB Infrastruktur AG[26][27]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 4 kurier.at - "New Railjets from Siemens replace old IC carriages on western tracks" (German) retrieved 18 September 2016
  2. ↑ railjet — technische Kurzbeschreibung (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 14 вересня 2012.
  3. 1 2 3 4 5 Wehinger, Dr Stefan (19 листопада 2007). Railjet to take off next year. Railway Gazette International (англ.). Процитовано 3 січня 2021. (необхідна підписка)
  4. 1 2 Siemens wins Railjet order. www.railwaygazette.com. Railway Gazette International. 1 березня 2006. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 1 жовтня 2023. [Архівовано 2020-06-13 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Marl, Pettauer, railjet, Slide 7
  6. ↑ Austria orders 44 more Railjet trains. www.railwaygazette.com. Railway Gazette International. 5 жовтня 2007. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 1 жовтня 2023. [Архівовано 2012-09-11 у Archive.is]
  7. ↑ ÖBB railjet : Eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖB, Slide 5
  8. ↑ Czech Railways order 16 Railjets from ÖBB master agreement with Siemens, siemens.com, Siemens, 30 вересня 2011
  9. ↑ CD closes Railjet deal, railwaygazette.com, Railway Gazette International, 3 жовтня 2011, архів оригіналу за 1 вересня 2017, процитовано 3 жовтня 2011
  10. ↑ Robert Mueller; Jens Hack (27 квітня 2012), Czech Railways backs off $265 mln Siemens train buy (UPDATE 1), reuters.com, процитовано 8 травня 2012
  11. ↑ Czech Railways finally takes over Railjet train order, railwaygazette.com, 23 серпня 2012, архів оригіналу за 1 вересня 2017, процитовано 1 жовтня 2023 [Архівовано 1 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Reidinger, Erwin (18 червня 2014), ÖBB to order more Railjets, архів оригіналу за 31 серпня 2017, процитовано 18 червня 2014 [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  13. 1 2 3 4 5 Marl, Pettauer (16 жовтня 2008). Microsoft PowerPoint - pettauer.ppt (PDF). Regionale Schienen. Процитовано 3 січня 2021.
  14. ↑ Raijet on test. railwaygazette.com. Railway Gazette International. 1 вересня 2008. Архів оригіналу за 11 листопада 2011. Процитовано 1 жовтня 2023. [Архівовано 2011-11-11 у Wayback Machine.]
  15. 1 2 ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  16. ↑ Werske, André (2 травня 2009). railjet - Hochgeschwindigkeitszüge der ÖBB in Österreich. Hochgeschwindigkeitszüge (нім.). Процитовано 3 січня 2021.
  17. ↑ Design of railjet comes from Spirit Design. spiritdesign.at. Архів оригіналу за 6 липня 2011. [Архівовано 2011-07-06 у Wayback Machine.]
  18. 1 2 ÖBB 1016/1116: Railjet. railcolor.net. Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 1 жовтня 2023. [Архівовано 2014-01-03 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Automobile, Transport und Caravans. red-dot.org (нім.). Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 21 січня 2011. [Архівовано 2012-03-17 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Internationaler "Good Design" Award a Spirit Design für ÖBB railjet. perspektive-mittelstand.de (Пресреліз) (нім.). Архів оригіналу за 31 серпня 2017. Процитовано 1 жовтня 2023.
  21. ↑ ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 29—33. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  22. 1 2 3 István, Szécsey. Bemutatjuk az ÖBB RailJet nagysebességű vonatát (PDF) (угор.). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2020. Процитовано 3 січня 2021.
  23. ↑ ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  24. ↑ ÖBB-Technische Services GmbH. railcargo.at. Архів оригіналу за 6 липня 2011.
  25. ↑ ÖBB-Technische Services GmbH. ts.oebb.at. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 16 січня 2011. [Архівовано 2017-09-15 у Wayback Machine.]
  26. ↑ ÖBB-Infrastruktur AG. investing.businessweek.com. Bloomberg. Архів оригіналу за 9 жовтня 2012.
  27. ↑ ÖBB-Infrastruktur AG. oebb.at.
  28. ↑ ÖBB Railjet - eine neue Fahrzeuggeneration für die ÖBB (PDF). 26 вересня 2008. с. 2. Архів оригіналу (PDF) за 29 серпня 2014. Процитовано 3 січня 2021.
  29. ↑ oebb.at - ÖBB Railjet: The best train in Austria (German) retrieved 18 September 2016
  30. ↑ oebb.at - Offers and tickets (German) retrieved 18 September 2016
  31. 1 2 dmm.travel - "From 2017 with Railjet to Venice" (нім.)
  32. 1 2 Troger-Gruber, Regina (14 листопада 2007). High performance lines in Austria (PDF). Czech Technical University in Prague. Slide 10. Архів оригіналу (PDF) за 31 серпня 2017. [Архівовано 2012-03-17 у Wayback Machine.]
  33. ↑ Marl, Pettauer, ÖBB RailJet, Area of Deployment 2010–2014, p.2
  34. ↑ Marl, Pettauer (9 вересня 2008). Area of Deployment railjet 2009-2010 (PDF). Siemens. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  35. ↑ Procurement & Operation of ÖBB railjet, Concerning Aspects of Energy Efficiency (PDF). energy-efficiency-days.org. ÖBB Personenverkehr. The railjet configuration, Slide 4. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Railjet

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Railjet&oldid=46063215