Дзвінкий глотковий фрикативний

Дзвінкий глотковий фрикативний
ʕ
ʕ̝
Номер МФА	145
Кодування
HTML (десяткове)	ʕ
Юнікод (hex)	U+0295
X-SAMPA	?\
Кіршенбаум	H<vcd>
Брайль
Зображення

Дзвінкий глотковий апроксимант
ʕ̞
ɑ̯

Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʕ, а відповідний символ X-SAMPA — ?\.

Властивості

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Глоткове місце творення (звук утворюється при зближенні кореня язика й задньої стінки глотки)
• Фрикативний (утворюється струменем повітря у глотці; протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука)
• Ротовий (повітря виходить крізь рот)
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Вживання

Фарингальні приголосні мало поширені. В багатьох мовах звук, що вважався глотковим фрикативним за ретельнішого вивчення виявляється надгортанним. Наприклад, арабський /ʕ/ деякі дослідники описують як надгортанний щілинний, надгортанний апроксимант або фарингалізовану гортанну змичку.

Мова		Слово	МФА	Значення
Абазинська		гӀапынхъамыз	[ʕaːpənqaːməz]	«березень»
Аварська		гӀоркь	[ʕortɬʼː]	«ручка»
Берберська	(Кабільська)	[[[латинський алфавіт|ɛemmi]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn; позиція 3: л) з підтегом латинського (Latn) письма (довідка)	[ʕəmmi]	«мій дядько»
Іврит	(в Іраці)	עברית	[ʕibˈriːθ]	«Іврит»
	(в Ємені)		[ʕivˈriːθ]
	(у сефардів)		[ʕivˈɾit]
Курдська	(північний діалект)	[[[латинський алфавіт|‘ewr]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn; позиція 3: л) з підтегом латинського (Latn) письма (довідка)	[ʕɑwr]	«хмара»
Маршальська		enana	[ɛ̯ɛnæ͡ɑʕnæ͡ɑʕ]	«це погано»
Окситанська	(південний Овернь)	[[[латинський алфавіт|pala]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn; позиція 3: л) з підтегом латинського (Latn) письма (довідка)	[ˈpaʕa]	«лопата»
Сирійська	(Туройо)	ܐܰܪܥܳܐ	[arʕo]	«Земля (планета)»
Сіу	(у накода)	marazhud	[maʕazud]	«дощ»
Сомалійська		caadi	[ʕaːdi]	«нормальний»
Чеченська		Ӏан/[[[латинський алфавіт|jan]]] Помилка: {{Lang}}: Не збігається текст не латинкою (Non-latn; позиція 3: л) з підтегом латинського (Latn) письма (довідка)	[ʕan]	«зима»
Арабська		ثعبان‏‎	[θuʕbaːn]	«змія»

Український звук г також описують як дзвінкий глотковий фрикативний. Місцем творення українського [г] вважали гортань, тому його називали гортанним приголосним . Ларингоскопічні дослідження спростували цю поширену думку й довели, що місцем творення його слід вважати глотку — pharynx, отже, він є приголосним глотковим, або фарингальним. Рентгенокінематографічні дослідження переконливо розкривають механізм утворювання [г]. При творенні [г] виникає деяке зближення між задньою стінкою фаринкса й коренем язика, причому воно має не абсолютний, а відносний характер, тобто таке зближення не завжди найменше в порівнянні з творенням усіх голосних і приголосних, але воно завжди менше щодо наступного голосного або приголосного .