Ганеша
Гане́ша (Ґанеша; санскр. गणेश, Gaṇeśa, букв. — повелитель війська), Ганапа́ті (Ґанапаті; санскр. गणपति; Gaṇapati) — в індуїзмі — син Шіви і/або Парваті, покровитель мудрості, наук, мистецтв і літератури; божество, що створює та усуває перешкоди, дарує удачу в розпочатих справах, достаток і милість. Один із найпопулярніших богів індуїстського пантеону, вшанований також у буддизмі та джайнізмі. Зображують у подобі людської істоти зі слонячою головою.
У міфології
Найдавніші згадки про божество (під ім’ям Ганапаті) знаходять у гімнах Рігведи. Згаданий також у текстах Атхарваведи, Ганапаті-упанішади (уперше подано опис як бога зі слонячою головою), пуранах, буддійських тантрах. Разом з тим відсутній у давньоіндійському епосі — «Магабгараті» та «Рамаяні», що стало підставовим для припущень про відносно пізнє формування культу божества. Перші зображення в антропо-зооморфній подобі відносять приблизно до 5 ст. З образом Ганеші пов’язано чимало усних міфів і переказів.
За міфами, бог має «тисячу імен», з-поміж яких найбільше відомі Ганапаті (Ватажок гани, тобто групи небесних божеств), Вінаяка (Той, хто усуває перешкоди), Двайматура (Той, хто має двох матерів), Екаданта (Той, хто має один бивень), Ламбодара (Пузань) та ін.
За панівним переказом, є старшим сином Шіви і Парваті. Проте співіснують різні версії народження Ганеші: створений самим Шівою чи самою Парваті або ж ними спільно, знайдений і всиновлений. Популярний міф переказує, що Ганеша був зліплений Парваті із ґлини й пахощів як сторож для її покоїв. Шіва, якому Ганеша намагався заступити шлях, розгнівався і відсік йому голову. Відчай Парваті змусив Шіву дати обіцянку приростити до тулуба нову голову — від тієї істоти, яка першою трапиться йому на очі (нею став слон). За іншим варіантом легенди, Шіва закликав на допомогу Брагму й Вішну, і саме Брагма порадив спосіб воскресити сина — наділити його головою іншої істоти. Присутня й версія, що людська голова Ганеші зникла від злого погляду бога Шані та ін.
Утім, за висновком дослідників, приписування ознак слона — результат пізнішого міфотворення. Початково Ганеша — один із гани (згромадження різних видів божеств, зазвичай нижчого рівня), котрого Шіва поставив ватажком над іншими. Був не так повелителем гани, як посередником між божествами і Шівою. Назагал епітет «Ганапаті» вживався і щодо інших богів — Індри, Шіви тощо.
Чимало версій пов’язано зі втратою Ганешею другого бивня: відрубав сокирою легендарний брамін-воїтель Парашурама, відсік гнівний Шіва, сам Ганеша вирвав його під час битви з демоном Гаджамукгою і запустив у ворога тощо. Пізнішого походження є міф, згідно з яким саме Ганеша записав текст «Магабгарати», надиктований її міфічним автором В’ясою, а задля цього використав свій бивень як писало.
Зображення і культ
Найчастіше зображують присадкуватим товстуном, з великим животом і головою слона (притому тільки один цілий бивень). Кількість рук різна: дві, чотири, шістнадцять тощо. У руках може тримати бойову сокиру (символ руйнування перешкод), мотузку (аркан, щоби рятувати вірних від біди), мушлю, солодощі (блаженство духовного звільнення), відламаний бивень, квітку лотоса тощо.
Чимдалі набирав популярності як божество, що усуває перешкоди, добрий помічник всіляких починань. Став утіленням вченості й мудрості, духовного зростання, покровителем різних мистецтв, дарувачем успіху й благополуччя. Часто Ганешу зображують верхи на щурі або миші (традиційна вагана, або їздова тварина), на яку перетворився переможений ним демон Гаджамукга.
Божество надзвичайно популярне не тільки в Індії, а й у Непалі, Шрі-Ланці, його храми або святилища діють мало не в кожному міському кварталі, поселенні. Вшановують представники різних суспільних верств і професій. Своїм особливим заступником вважають Ганешу ті, хто зайнятий в галузях землеробства, слонярства, лісних промислів, торгівлі, а також мандрівники. Часто Ганешу пошановують як сімейне і навіть хатнє божество.
Дотепер із поклоніння Ганеші (традиційна пуджа перед вівтарем, зображенням) віряни розпочинають нові справи, зокрема й вшанування інших богів; просять його допомоги у важливих рішеннях.
Щорічно в Індії відзначають свято Ганеші упродовж 10 днів у місяці бгадрапада (серпень — вересень).
Ганапатья — течія індуїзму, де Ганеші вклоняються як верховному богу (усіх інших богів, зокрема й Брагму, Вішну, Шіву, вважають його втіленнями).
Література
- Мurthy Kr. Mythical Animals in Indian Art. New Delhi : Abhinav Publications, 1985. 84 р.
- Ganesh: Studies of an Asian God / Ed. by R. Brown. Delhi : Sri Satguru Publications, 1997. 358 р.
- Thapan A. R. Understanding Gaṇapati: Insights into the Dynamics of a Cult. New Delhi : Manohar, 1997. 304 p.
- Ramachandra Rao S. K. The Compendium on Gaṇeśa. Delhi : Sri Satguru Publications, 2005. 272 p.
- Ganesh, the Benevolent / Ed. by P. Pal. 3rd ed. Mumbai : Marg Foundation, 2010. 148 p.
- Протеро С. Вісім релігій, що панують у світі: чому їхні відмінності мають значення / Пер. з англ. В. Пунько. Київ : BookChef, 2020. 464 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Ганеша // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ганеша (дата звернення: 4.09.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
