Амвросіївка
| Амвросіївка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
(фото_из_архива_Ярослава_Попова).jpg) | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область |  Донецька область | ||||||||
| Район | Донецький район | ||||||||
| Тер. громада | Амвросіївська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1869 | ||||||||
| Статус міста | з 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 17 998 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 19,4 км² | ||||||||
| Густота населення | 949,1 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 87300-87304 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6259 | ||||||||
| Координати | 47°47′48″ пн. ш. 38°29′33″ сх. д. / 47.79667° пн. ш. 38.49250° сх. д.G O | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 164 м | ||||||||
| Водойма | р. Мокрий Яланчик | ||||||||
| Назва мешканців | амросіївча́нин амросіївча́нка амросіївча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Амвросіївка | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 53 км | ||||||||
| - залізницею | 84 км | ||||||||
| - автошляхами | 76 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 651 км | ||||||||
| - залізницею | 926 км | ||||||||
| - автошляхами | 806 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 87300, Донецька обл., Амвросіївський р-н, м. Амвросіївка, вул. Леніна, 24 | ||||||||
| Вебсторінка | Амвросіївська міськрада | ||||||||
|
| |||||||||
Амвро́сіївка (МФА: [ɐmwˈrɔsʲijiu̯kɐ] (
прослухати); колишня назва Донецько-Амвросіївка) — місто у Донецькому районі Донецької області. Адміністративний центр Амвросіївської міської громади. До 2020 р. слугував центром Амвросіївського району.
Залізнична станція на магістралі Москва — Ростов-на-Дону. 20 тисяч мешканців. (1959). Відстань до облцентру становить близько 76 км і проходить автошляхом Т 0507.
Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 року Амвросіївка окупована 1-м армійським корпусом РФ.
Місто засноване 1869 року на межі колишніх земель запорізьких та донських козаків. Виконувало функцію робітничого селища на будівництві Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. 1896 рік — початок будівництва цементного заводу, 1898 рік — ще один цементний завод. До 1917 року працювало три цементних заводи.
25 жовтня 1917 року в селищі отримали звістку про Жовтневий переворот. На привокзальній площі відбувся мітинг, на якому робітники-цементники вітали новий переворот. Було переобрано селищну раду головою став З. Е. Тимченко.[2]
22 серпня 1943 року в місто після вигнання нацистів увійшла Червона Армія[3].
5 червня 2014 року українські війська вибили з міста терористичні угруповання. 8 липня від пострілу снайпера загинув майор батальйону «Прикарпаття» Юрій Баран. 8 серпня під Амвросіївкою у бою загинули старшина ЗСУ Юзвінський Вадим Володимирович та солдат Жабенко Юрій Леонідович. 10 серпня 2014 року під час російсько-української війни проросійські сепаратисти намагалися знищити український блокпост, Іван Гутник-Залужний у «секреті» прийняв бій, ціною свого життя врятувавши підрозділ.
27 серпня після відходу українських сил в місто прибуло п'ять БТРів та один «Камаз» із терористами та російськими військовими.
Історична динаміка чисельності населення міста[4]
| рік | населення |
|---|---|
| 1926 | 2 839 |
| 1939 | 15 001 |
| 1959 | 20 037 |
| 1970 | 24 330 |
| 1979 | 24 406 |
| 1989 | 23 951 |
| 2001 | 22 130 |
| 2005 | 21 057 |
| 2010 | 19 484 |
| 2014 | 18 682 |
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Частка, % |
|---|---|
| українці | 63,25 |
| росіяни | 33,67 |
| вірмени | 0,75 |
| білоруси | 0,58 |
| греки | 0,19 % |
| грузини | 0,17 % |
| азербайджанці | 0,16 % |
| молдовани | 0,14 % |
| інші/не вказали | 1,09 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Частка, % |
|---|---|---|
| російська | 15586 | 71,30 % |
| українська | 6101 | 27,91 % |
| вірменська | 61 | 0,28 % |
| циганська | 21 | 0,10 % |
| білоруська | 17 | 0,08 % |
| румунська | 3 | 0,01 % |
| грецька | 3 | 0,01 % |
| болгарська | 2 | 0,01 % |
| інші/не вказали | 67 | 0,30 % |
| Усього | 21861 | 100 % |
За даними перепису 2001 року населення міста становило 21 861 особу, з них 27,91 % зазначили рідною мову українську, 71,3 % — російську, 0,28 % — вірменську, 0,1 % — циганську, 0,08 % — білоруську, 0,01 % — болгарську, грецьку та молдовську мови[7].
Великий центр цементної промисловості в Україні. Амвросіївський цементний комбінат, завод залізобетонних конструкцій, підприємства харчової і швейної промисловості, РТС.
У межах Амвросіївки великі поклади і видобування мергелю — основної сировини цементних заводів та інших підприємств промисловості будматеріалів. У районі вирощують зернові культури, шампанські сорти винограду; розводять велику рогату худобу, свиней.
Чотири загальноосвітні школи, восьмирічна школа, школа робітничої молоді, індустріальний технікум.
На правому березі річки Кринки в районі Амвросіївки знайдене кладовище кісток бізонів. На площі близько 200 м² знайдено рештки 983 степових бізонів (Bison priscus). Первісні мешканці цього краю полювали на бізонів: стадо тварин заганяли до краю глибокого яру, після цього тих тварин, що впали додолу, добивали списами, а пізніше стрілами.[8]
Уродженцями міста є:
- Вощенко Василь Іванович (1918—1943) — Герой Радянського Союзу.
- Єсауленко Володимир Венедиктович (1912—1942) — Герой Радянського Союзу.
- Лимарєв Анатолій Григорович (1929—1985) — український художник.
- Зайцев Юрій Олександрович (1964) — полковник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни, Лицар Ордену Богдана Хмельницького.
- Московка Володимир Павлович (1967—2014) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Філарет (1929) — український православний діяч.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Д. А. Першак Хроника великих дней «Донбас» 1977 стр 189
- ↑ Хроника освобождения Донецкой области от немецко-фашистских захватчиков. Матеріали Донецького архіву [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Населення міст і населених пунктів України / Cities & towns of Ukraine (англ.)
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 грудня 2021. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Амвросіївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Донецька область у складі УРСР [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152 с. ISBN 5-8326-0011-8
 Населені пункти Амвросіївської міської громади | |
|---|---|
| Міста | |
| Селища | Виселки • Дзеркальне • Житенко • Жукова Балка • Калинове • Катеринівка • Квашине • Кленівка • Копані • Кринички • Лисиче • Мережки • Нижньокринське • Новоамвросіївське • Обрізне • Овочеве • Петренки • Побєда • Родники • Рубашкине • Свободне • Сергієве-Кринка • Степне • Трепельне • Улянівське • Харківське |
| Села | Артемівка • Білоярівка • Благодатне • Василівка • Велике Мішкове • Верхньоєланчик • Вільхівчик • Григорівка • Єлизавето-Миколаївка • Калинове • Карпово-Надеждинка • Киселівка • Комишуваха • Кошарне • Красний Луч • Мала Шишівка • Манич • Мокроєланчик • Новоєланчик • Новоіванівка • Новоклинівка • Новоукраїнське • Олексіївське • Ольгинське • Павлівське • Петропавлівка • Садове • Свистуни • Семенівське • Сіятель • Успенка |
Міста Донецької області | ||
|---|---|---|
Авдіївка · Амвросіївка · Бахмут · Білицьке · Білозерське · Бунге · Волноваха · Вуглегірськ · Вугледар · Гірник · Горлівка · Дебальцеве · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Залізне · Зугрес · Іловайськ · Кальміуське · Костянтинівка · Краматорськ · Красногорівка · Курахове · Лиман · Макіївка · Маріуполь · Мар'їнка · Миколаївка · Мирноград · Моспине · Новоазовськ · Новогродівка · Покровськ · Родинське · Світлодарськ · Святогірськ · Селидове · Сіверськ · Слов'янськ · Сніжне · Соледар · Торецьк · Українськ · Харцизьк · Хрестівка · Часів Яр · Чистякове · Шахтарськ · Ясинувата | | |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
