Перейти до вмісту

Кен Роузволл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кен Роузволл
ГромадянствоАвстралія Австралія
Місце проживанняСідней, Австралія
Дата народження2 листопада 1934(1934-11-02)[1][2][…] (91 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняСідней, Австралія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст170 см
Вага68 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Початок кар'єри1956
Завершення кар'єри1980
Робоча рукаправа, лівша від народження
Призові, USD1 602 700

Одиночний розряд

Матчів в/п1655-627 (до і за відкритої ери)[3]
Титулів133 (35 наведно ATP)
Найвища позиція1 (1960, Ленс Тінгей)
Мейджори
АвстраліяП (1953, 1955, 1971, 1972)
Ролан ГарросП (1953, 1968)
ВімблдонФ (1954, 1956, 1970, 1974)
СШАП (1956, 1970)

Парний розряд

Матчів в/п211–113 (відкрита ера)
Титулів14 наведено ATP
Мейджори
АвстраліяП (1953, 1956, 1972)
Ролан ГарросП (1953, 1968)
ВімблдонП (1953, 1956)
СШАП (1956, 1969)

Мікст

Ролан ГарросПФ (1953)
ВімблдонФ (1954)
СШАП (1956)
Завершив виступи

Кеннет Роберт Роузволл (англ. Kenneth Robert Rosewall), відоміший як Кен Роузволл — австралійський тенісист 1950—1970-х років, спочатку любитель, потім професіонал, володар 8 титулів Великого шолома в одиночному розряді й загалом 23-х мейджорів, член Ордену Британської імперії та Ордену Австралії.

Крім одиночних титулів у доробку Роузволла 9 титулів Великого шолома в парному розряді й 1 в міксті. Його часто називають одним із найкращих тенісистів усіх часів та народів. З 1952 по 1977 роки він щороку фігурував у чільній двадцятці рейтингу тенісистів, неофіційного й офіційного, як професіоналів, так і аматорів. Упродовж 9 років він очолював рейтинг.

Роузволл був від народження шульгою, але батько навчив його грати правою рукою. У нього був потужний бекхенд, проте його подача завжди була, хоча й точною, але відносно слабкою. Тенісисти іронічно називали його «М'язи», бо їх у нього не було. Але він був швидкий, рухливий, спритний і невтомний, чудово грав зльоту. Найкращим ударом Роузволла була підсічка закритою стороною ракетки. Його бекхенд порівнювали з технічно іншим бекхендом Дона Баджа, називаючи їх конкурентами в праві називатися найкращим бекхендом усіх часів.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

З нагоди для народження королеви 1971 року, Роузвелла було призначено членом Ордену Британської імперії (MBE)[4]. З нагоди відзначення Дня Австралії 1979 року його було зараховано в члени Ордену Австралії (AM). У 1980 році його було введено до Міжнародної зали тенісної слави. У 1985 році його було введено до Зали слави Австралійського спорту[5]. Він — Живий національний скарб Австралії.

Загальна статистика

[ред. | ред. код]

Графік виступів на основних турнірах

[ред. | ред. код]

1957 року Кен Роузволл став професіоналом, то не мав права на участь у 45-ти турнірах Великого шолома до початку Відкритої ери 1968 року. Загалом на турнірах Великого шлему і Про-Слем Роузволл здобув 23 титули, а його співвідношення виграшів до поразок за 28 років становить 246–46 (84,24%).

Легенда
W  Ф  ПФ ЧФ #Р КТ К# DNQ A NH
(W) переможець; (Ф) фіналіст; (ПФ) півфіналіст; (ЧФ) чвертьфіналіст; (#Р) раунди 4, 3, 2, 1; (КТ) стадія колового турніру; (К#) кваліфікаційний раунд; (DNQ) не кваліфікувався; (A) відсутній; (NH) не відбувся; ТУ (SR) титули/участі (strike rate); (W–L, В-П) відношення виграшів до поразок.
Турніри Великого шлему Аматор Професіонал Відкрита ера SR В-П % перемог
1951195219531954195519561957–196719681969197019711972197319741975197619771978
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу 1р ЧФ П ПФ П Ф 3р П П 2р ПФ ПФ ЧФ 3р 4 / 14 43–10 81.13
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу 2р П 4р П Ф 2 / 5 24–3 88.89
Вімблдонський турнір 2р ЧФ Ф ПФ Ф 4р 3р Ф ПФ Ф 4р 0 / 11 47–11 81.03
Відкритий чемпіонат США з тенісу ЧФ ПФ ПФ Ф П ПФ ЧФ П 2р ПФ Ф 3р 2 / 12 57–10 85.07
В-П 0–1 8–4 21–2 17–4 16–2 17–2 15–2 13–4 13–1 10–1 6–1 5–2 12–2 3–1 4–1 9–3 2–1 8 / 42 171–34 83.41
Турніри Про-слем Професіонал SR В-П % перемог
19571958195919601961196219631964196519661967
U.S. Pro ПФ П ПФ П Ф ПФ 2 / 6 12–4 75.00
French Pro NH П ПФ П П П П П П П ПФ 8 / 10 30–2 93.75
Wembley Pro П ПФ ПФ П П П П Ф ПФ Ф Ф 5 / 11 29–6 82.86
Всього: 15 / 27 71–12 85.54

Фінали турнірів Великого шлему

[ред. | ред. код]

Одиночний розряд: 16 (8 титули, 8 поразки)

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога1953Відкритий чемпіонат Австралії з тенісуТраваАвстралія Мервін Роуз6–0, 6–3, 6–4
Перемога1953Відкритий чемпіонат Франції з тенісуҐрунтСША Вік Сайксес6–3, 6–4, 1–6, 6–2
Поразка1954Вімблдонський турнірТраваЄгипет Ярослав Дробний (тенісист)11–13, 6–4, 2–6, 7–9
Перемога1955Чемпіонат АвстраліїТраваАвстралія Лью Гоуд9–7, 6–4, 6–4
Поразка1955Відкритий чемпіонат США з тенісуТраваСША Тоні Траберт7–9, 3–6, 3–6
Поразка1956Чемпіонат АвстраліїТраваАвстралія Лью Гоуд4–6, 6–3, 4–6, 5–7
Поразка1956Вімблдонський турнірТраваАвстралія Лью Гоуд2–6, 6–4, 5–7, 4–6
Перемога1956Чемпіонат СШАТраваАвстралія Лью Гоуд4–6, 6–2, 6–3, 6–3
↓ Відкрита ера ↓
Перемога1968Відкритий чемпіонат ФранціїҐрунтАвстралія Род Лейвер6–3, 6–1, 2–6, 6–2
Поразка1969Відкритий чемпіонат ФранціїҐрунтАвстралія Род Лейвер4–6, 3–6, 4–6
Поразка1970Вімблдонський турнірТраваАвстралія Джон Ньюкомб7–5, 3–6, 2–6, 6–3, 1–6
Перемога1970Відкритий чемпіонат СШАТраваАвстралія Тоні Роч2–6, 6–4, 7–6(5–2), 6–3
Перемога1971Відкритий чемпіонат АвстраліїТраваСША Артур Еш6–1, 7–5, 6–3
Перемога1972Відкритий чемпіонат АвстраліїТраваАвстралія Мал Андерсон7–6(7–2), 6–3, 7–5
Поразка1974Вімблдонський турнірТраваСША Джиммі Коннорс1–6, 1–6, 4–6
Поразка1974Відкритий чемпіонат СШАТраваСША Джиммі Коннорс1–6, 0–6, 1–6

Фінали турнірів Про-слем

[ред. | ред. код]

* Одиночний розряд : 15 титулів, 4 поразки

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Перемога1957Wembley ChampionshipIndoorЕквадор Панчо Сегура1–6, 6–3, 6–4, 3–6, 6–4
Перемога1958French Pro ChampionshipҐрунтАвстралія Лью Гоуд3–6, 6–2, 6–4, 6–0
Перемога1960French Pro ChampionshipҐрунтАвстралія Лью Гоуд 6–2, 2–6, 6–2, 6–1
Перемога1960Wembley ChampionshipIndoorЕквадор Панчо Сегура 5–7, 8–6, 6–1, 6–3
Перемога1961French Pro ChampionshipҐрунтСША Панчо Гонсалес 2–6, 6–4, 6–3, 8–6
Перемога1961Wembley ChampionshipIndoorАвстралія Лью Гоуд 6–3, 3–6, 6–2, 6–3
Перемога1962French Pro ChampionshipҐрунтІспанія Андрес Хімено 3–6, 6–2, 7–5, 6–2
Перемога1962Wembley ChampionshipIndoorАвстралія Лью Гоуд 6–4, 5–7, 15–13, 7–5
Перемога1963U.S. Pro ChampionshipТраваАвстралія Род Лейвер6–4, 6–2, 6–2
Перемога1963French Pro ChampionshipДерево (i)Австралія Род Лейвер 6–8, 6–4, 5–7, 6–3, 6–4
Перемога1963Wembley ChampionshipIndoorАвстралія Лью Гоуд 6–4, 6–2, 4–6, 6–3
Перемога1964French Pro ChampionshipДерево (i)Австралія Род Лейвер 6–3, 7–5, 3–6, 6–3
Поразка1964Wembley ChampionshipIndoorАвстралія Род Лейвер5–7, 6–4, 7–5, 6–8, 6–8
Перемога1965U.S. Pro ChampionshipТраваАвстралія Род Лейвер6–4, 6–3, 6–3
Перемога1965French Pro ChampionshipДерево (i)Австралія Род Лейвер 6–3, 6–2, 6–4
Перемога1966French Pro ChampionshipДерево (i)Австралія Род Лейвер 6–3, 6–2, 14–12
Поразка1966Wembley ChampionshipIndoorАвстралія Род Лейвер 2–6, 2–6, 3–6
Поразка1966U.S. Pro ChampionshipТраваАвстралія Род Лейвер4–6, 6–4, 2–6, 10–8, 3–6
Поразка1967Wembley ChampionshipIndoorАвстралія Род Лейвер6–2, 1–6, 6–1, 6–8, 2–6
  • * інші турніри (Турнір Чемпіонів, Вімблдон-Про – важливі професійні турніри – 2 поразки у фіналі)

Рекорди

[ред. | ред. код]

Рекорди за весь час

[ред. | ред. код]
ТурнірРокиВстановлений рекордЗ ким ділить
Про-слем1963Здобув календарний професійний Великий шлем[6][7]Род Лейвер
Про-слем і Турніри Великого шлему1953–1974разом 23 мейджори[8]Новак Джокович
Про-слем і Великий шлем1953–1974разом 35 фіналів на мейджорахНовак Джокович
Про-слем і Великий шлем1953–1974разом 52 півфіналів на мейджорахОдноосібно
Турніри Про-Слем1957–196727 участей загаломОдноосібно
Турніри Про-Слем1957–196615 титулів загалом [9][10]Одноосібно
Турніри Про-Слем1957–196719 фіналів загаломОдноосібно
Турніри Про-Слем1957–196727 півфіналів загаломОдноосібно
Турніри Про-Слем1957–196727 чвертьфіналів загаломОдноосібно
Турніри Про-Слем1957–196785,54% (71–12) відсоток виграних матчів загаломОдноосібно
Відкритий чемпіонат Австралії з тенісу1953Наймолодший чемпіон в одиночному розряді (18 років 2 місяці)[11]Одноосібно
Великий Шлем1953–1955Наймолодший фіналіст усіх чотирьох турнірів Великого шлему[12]Одноосібно
Великий Шлем1953–1972Виграв турнір Великого шлему в три різні десятиліття[13]Новак Джокович Рафаель Надаль
Чемпіонат Австралії1953–1972проміжок 19 років між першим і останнім титулом в одиночному розряді[14]Одноосібно [15]
Чемпіонат Австралії1971Здобув титул, не програвши жодного сету[9]Дон Бадж
Джон Бромвіч
Рой Емерсон
Роджер Федерер
Відкритий чемпіонат Франції з тенісу1953–1968проміжок 15 років між першим і останнім титулом в одиночному розряді[9]Рафаель Надаль
French Pro-Championships1958–19668 титулів загаломОдноосібно
French Pro-Championships1960–19667 титулів поспіль[9]Одноосібно
French Pro-Championships1958–196793,75% (30–2) відсоток виграних матчівОдноосібно
Відкритий чемпіонат США з тенісу1956–1970проміжок 14 років між першим і останнім титулом в одиночному розряді[16]Одноосібно
Wembley Pro-Championships1960–19634 титули поспіль[10]Род Лейвер
Всі турніри1951–197020 титулів на дерев'яному покриттіОдноосібно
Кар'єра1951–197725 сезонів принаймні по одному титулу в одиночному розрядіОдноосібно
Кар'єра1953–197321 сезонів поспіль принаймні по одному титулу в одиночному розрядіОдноосібно
Кар'єра1952–197625 сезонів поспіль у першій 10-ці рейтингу[17]Одноосібно
Кар'єра1949–1982Найбільше зіграних матчів (2282)[18]Одноосібно
Кар'єра1949–1982Найбільше виграних матчів (1665)[19]Одноосібно

Рекорди за Відкриту еру

[ред. | ред. код]
ТурнірРокиВстановлений рекордЗ ким ділить
Відкритий чемпіонат Австралії1971Здобув титул, не програвши сетуРоджер Федерер
Відкритий чемпіонат Австралії1972Найстарший чемпіон в одиночному розряді (37 років 2 місяці)[11]Одноосібно
Відкритий чемпіонат США1970Найстарший чемпіон в одиночному розряді (35 років 10 місяців)Одноосібно
Відкритий чемпіонат США1974Найстарший фіналіст (39 років 10 місяців)Одноосібно
WCT Finals1971–19722 титули поспільДжон Макінрой
WCT Finals1971–197387,50% (7–1) відсоток перемогОдноосібно[20]

Нотатка: Сітка основних професійних турнірів була набагато меншою, ніж традиційних турнірів Великого шолома; зазвичай лише 16 чи навіть менше професійних гравців, тобто гра тривала чотири кола замість сучасних шести чи семи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Tingay L. 100 years of Wimbledon — London Borough of Enfield: Guinness Superlatives, 1977. — P. 205.
  2. ↑ SNAC — 2010.
  3. ↑ Garcia, Gabriel. Ken Rosewall: Career match record. thetennisbase.com. Madrid, Spain: Tennismem SL. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  4. ↑ Is new knights and two Dames. The Canberra Times. 12 червня 1971. с. 1 — через National Library of Australia.
  5. ↑ Ken Rosewall AM MBE. Sport Australia Hall of Fame. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 18 грудня 2013.
  6. ↑ Geist, 1999, p. 137.
  7. ↑ Lee, Raymond (вересень 2007). Greatest Player of All Time: A Statistical Analysis. Tennis Week Magazine.
  8. ↑ Lee, Raymond (11 жовтня 2010). Рафаель Надаль: A Historical Perspective. www.tennisnow.com. NY, США. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  9. 1 2 3 4 Kenneth Robert Rosewall set the standard for enduring excellence in men's tennis. The Daily Dose. Daily Dose Sports Publications. 3 січня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  10. 1 2 McCauley, 2000, pp. 256—257, chpt. 35 – records section: past results of the three major pro events
  11. 1 2 Great AO Champions. AustralianOpen.com. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 4 лютого 2012.
  12. ↑ Lord, David (17 жовтня 2017). Can Roger Federer emulate the longevity of Ken Rosewall?. The Roar. The Roar, 17 жовтня 2017. Процитовано 14 грудня 2017.
  13. ↑ Кен Роузволл. International Tennis Hall of Fame. Процитовано 13 грудня 2017.
  14. ↑ Кен Роузволл. International Tennis Hall of Fame. International Hall of Fame. Процитовано 13 грудня 2017.
  15. ↑ Pearce, Linda (13 січня 2003). Ken Rosewall, a professional gentleman. Sydney Morning Herald. Процитовано 21 січня 2015.
  16. ↑ Кен Роузволл. International Tennis Hall of Fame.
  17. ↑ Seminara, Dave (16 січня 2012). A Surprising Victory in 1972 Stands the Test of Time. The New York Times. Процитовано 21 січня 2015.[прояснити]
  18. ↑ Gracia, Gabriel. Tennis records book. MOST MATCHES PLAYED. thetennisbase.com. Madrid. Spain: Tennismem SL. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 13 грудня 2017.
  19. ↑ Garcia, Gabriel. Record: Most Matches Won Career. thetennisbase.com. Мадрид, Іспанія: Tennismem SL. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 13 грудня 2017.
  20. ↑ TBT, 1972 WCT фінал: Rosewall-Laver classic draws 21 million viewers. tennis.com. Процитовано 14 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кен_Роузволл&oldid=48556185