Космос-133

Космос-133
Корабель 7К-ОК
Основні параметри
Повна назва	Космос-133
COSPAR ID	1966-107A
NORAD ID (TLE)	02601 (мапа)
Виготівник	ОКБ-1
Оператор	СРСР
Тип апарата	орбітальний
Штучний супутник	Землі
Обертів	34
Дата запуску	28 листопада 1966 об 11:00:00 UTC
Ракета-носій	Союз 11А511
Номер запуску	У15000-02
Космодром	Байконур, стартовий майданчик № 31
Тривалість польоту	1 доба 23 години 19 хв
Схід з орбіти	30 листопада 1966 о 10:21 UTC
Технічні параметри
Маса	6450 кг
Розміри	довжина 7,5 м, діаметр 2,2 м
Платформа	Союз 7К-ОК
Орбітальні дані
Тип орбіти	геоцентрична
Ексцентриситет	0,004
Нахил орбіти	51,9°
Період обертання	88,4 хв
Пов'язані місії
Наступна місія Союз 7К-ОК №1

Космос-133, 7К-ОК № 2 — перший експериментальний космічний корабель типу «Союз 7К-ОК». 118 спроба запуску 1966 року. Перший запуск ракети-носія Союз. Перший безпілотний політ за програмою Союз.

Активний корабель. Планувалося стикування з пасивним кораблем. Політ достроково припинено внаслідок збою системи причалювання і орієнтації. Самознищення при вході в атмосферу.

Опис

Корабель складався з трьох модулів: приладо-агрегатного відсіку (ПАВ), спускного апарата (СА), побутового відсіку (ПВ).

Приладо-агрегатний відсік

У відсіку розташована комбінована рушійна установка, паливо для неї, службові системи. Довжина відсіку 2,26 м, основний діаметр 2,15 м, максимальний діаметр 2,72 м. Рушійна установка складалася з 28 ДПО (двигуни причалювання і орієнтації) по 14 на кожному колекторі, з яких частина мали тягу 13,3 кгс, частина (12 штук) — 2,7 кгс, а також зближувально-коригувальний двигун (ЗКД) тягою 300 кгс для орбітального маневрування і сходу з орбіти. ДПО працювали на перекисі водню і не мали достатніх швидкісних характеристик для сходу з орбіти без коригувально-гальмівної рушійної установки (КГРУ). ЗКД працював на азотному тетраксиді і несиметричному диметилгідразині. Корабель мав дві незалежні КГРУ — основну і резервну.

У ПАВ також розміщені баки з 500 кг палива і балони високого тиску (~ 300 атм) з гелієм для наддуву баків.

Система енергопостачання з сонячних батарей (СБ) розмахом 9,80 м і площею 14 м² та акумуляторів. Система забезпечувала середню потужність 500 Вт.

Спускний апарат

У відсіку розташовані місця для космонавтів, системи життєзабезпечення, керування, парашутна система. Довжина відсіку 2,24 м, діаметр 2,2 м, житловий об'єм 3,5 кубометра. Під теплозахисним екраном розташовані двигуни м'якої посадки, на зовнішній поверхні — перекисні двигуни управління спуском, які керують орієнтацією під час польоту в атмосфері. Це дозволяє використовувати аеродинамічну якість СА і знизити перевантаження. СА покритий теплозахистом на основі абляційних матеріалів.

Побутовий відсік

Відсік мав довжину 3,4 м, діаметр 2,25 м, об'єм — 5 кубометрів. Він оснащений стикувальним вузлом і системою зближення «Ігла». У герметичному обсязі розташовувалося корисне навантаження і системи життєзабезпечення, зокрема туалет. Через посадковий люк на бічній поверхні відсіку космонавти входять в корабель на стартовій позиції космодрому.

Політ

Запуск ракетою-носієм «Союз» із космодрому Байконур 28 листопада 1966 закінчився виведенням на нижчу від запланованої орбіту. При відокремленні корабля від третього ступеня ракети-носія увімкнулися двигуни причалювання і орієнтації, витратили паливо і закрутили корабель зі швидкістю 2 об./хв. 29 листопада планувалося запустити другий корабель для автоматичного стикування, запуск скасували. Впродовж двох діб намагалися закінчити політ з наявним запасами палива.

При вході в атмосферу система самознищення вирахувала, що посадка закінчиться на території Китаю і підірвала корабель.

Посилання

• Космос-133 на сайті НАСА(англ.)
• Космос-133 на сайті Космічна енциклопедія(англ.)
• Космос-133 на сайті Наступний запуск(англ.)
• Космос-133. Перший випробний Союз(англ.)