Перейти до вмісту

Угорська мова

Редагувати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Угорська мова
magyar nyelv
Поширення угорської мови    Мова більшості    Мова меншості
Поширення угорської мови
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена вУгорщина, Трансильванія (Румунія), Словаччина, Воєводина (Сербія), Закарпаття (Україна), Хорватія, Австрія, Словенія
РегіонЦентральна Європа
Носії13 мільйонів
Місце57
Писемністьлатинка (угорська абетка)
Класифікація
Офіційний статус
ДержавнаУгорщина Угорщина
ОфіційнаУгорщина Угорщина
ЄС;
як регіональна:
Словаччина Словаччина
Словенія Словенія
Сербія Сербія
Україна Україна
Австрія Австрія;
деякі офіційні права:
Румунія Румунія
Хорватія Хорватія
РегулюєДослідницький інститут мовознавства Угорської академії наук
Коди мови
ISO 639-1hu
ISO 639-2hun
ISO 639-3hun
IETFhu Редагувати інформацію у Вікіданих

Уго́рська мо́ва, рідше мадя́рська мо́ва[1] (угор. magyar nyelv прослухатиⓘ) — рідна мова угорців, належить до фіно-угорської сім'ї мов, де разом з мовами ханти й мансі складає угорську групу. Угорська мова офіційна в Угорщині і Євросоюзі; значні групи населення, що розмовляють угорською мовою, є в сусідніх Словаччині, Румунії та Сербії; мова поширена також в Україні (на Закарпатті). Писемність на основі модифікованого латинського алфавіту.

В угорській мові є чимало давніх запозичень, зокрема з іранських і тюркських мов, а також пізніших зі слов'янських мов, з німецької, французької, італійської та англійської. Через складне відмінювання іменників та дієслів угорську мову вважають за одну з найскладніших у світі.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Класифікація

[ред. | ред. код]

Угорська мова належить до уральської сім'ї мов, а саме до її угорської групи; найближчими родичами є мансійська й хантийська мови, поширені в західному Сибіру. Зв'язки між угорськими і багатьма іншими мовами вперше зауважено в 1670-х роках, а встановлення уральської сім'ї завершено 1717 року. Попри це класифікація угорської мови залишалася предметом політичних суперечок у XVIII і XIX століттях. Термін «угорська», ймовірно, походить від назви тюркського племені оноґурів, чия назва буквально означає «десять стріл» або «десять поколінь».[3][4][5]

Є багато регулярних відповідностей між угорською та іншими мовами угорської групи. Наприклад, угорський /aː/ відповідає хантийському /o/ у кількох позиціях, угорський /h/ відповідає хантийському /x/, а угорський кінцевий /z/ відповідає хантийському кінцевому /t/. З цього можна порівняти такі слова, як угорське ház ([haːz]) «будинок» проти хантийського xot ([xot]) «будинок» або угорське száz ([saːz]) «сто» проти хантийського sot ([sot]) «сто».

Відстань між угорськими і фінськими мовами більша, проте відповідності також регулярні.

Формування

[ред. | ред. код]

Угорська мова почала формуватися 2500—2800 років тому, коли предки угорців мешкали в північно-східній частині Уральських гір, оскільки угорська мова споріднена з хантійською і мансійською мовами. У доєвропейський період (особливо впродовж V–IX ст.) великий вплив на угорську мову справили тюркські й іранські мови. У 900–1000 рр. угорські племена оселилися в середній частині Дунайської рівнини, де тісно контактували зі слов'янами, германцями й румунами, що вплинуло й на лексику угорської мови. Після прийняття християнства на початку XI століття офіційною мовою богослужінь стала латина, через що в угорській з'явилися латинські й грецькі терміни.

Давньоугорська мова

[ред. | ред. код]

Першою письмовою пам'яткою угорської мови були п'ять слів, ужитих у латинському документі 1055 року, яким засновано Тиханське бенедиктинське абатство на березі Балатону (нині документ зберігається в бібліотеці Паннонгалмського бенедиктинського абатства).[2] Повноцінні тексти угорською мовою почали з'являтися в XIII ст. (першою з них була «Надмогильна промова й молитва» бл. 1200 р.), а втім, до XVI ст. угорські тексти записувано переважно латинською або німецькою мовами (остання до сер. XX ст. була найпоширенішою другою мовою серед угорців).[6] Першу книгу опубліковано 1572 року в Кракові.[7]

Сучасний стан мови

[ред. | ред. код]
Кількість людей, що говорять угорською мовою, на основі переписів населення і CIA World Factbook 2006.

Угорські завоювання сусідніх територій у XII–XIII ст. поклали початок мадяризації поміщиків і купців завойованих народів (хорватів, словаків, румунів). Від 1541 до 1699 рр. частина земель, заселених угорцями, перебувала під владою турків, що сприяло впливові турецької мови на угорську. Після того як Угорське королівство стало частиною Австрійської імперії, угорська мова потрапила під сильний вплив німецької. Окрім неї в XVIII–XIX ст. запозичення приходили з італійської і французької.

Після поділу монархії на австрійську і угорську частини угорська мова набула офіційного статусу. Тому період від 1867 до 1918 вважається «золотим віком» угорської мови: збільшилася кількість носіїв, також серед неугорців (зокрема трансильванських саксів, євреїв і циган), багато міст Трансильванії стали практично повністю угорськомовними (наприклад, Клуж-Напока, або угорською Коложвар). Після Першої світової війни Угорщина втратила значну частину земель, на яких угорська мова з часом перестала домінувати.[6]

Поширення

[ред. | ред. код]

Угорською як рідною розмовляють у таких країнах:

КраїнаМовці
Угорщина8,409,049 (перепис 2011)
Румунія
(головно Трансильванія)		1,268,444 (перепис 2011)
Словаччина508,714 (перепис 2011)
Сербія
(головно Воєводина)		293,299 (перепис 2002[недоступне посилання з травня 2019])
Україна
(головно Закарпаття)		149,400 (перепис 2001)
США117,973 (перепис 2000)
Канада75,555 (перепис 2001)
Ізраїль70,000
Австрія
(головно Бурґенланд)		22,000
Хорватія16,500
Словенія
(головно Прекмур'я)		9,240
Загалом10.5 мільйонів (на Тисо-Дунайській низовині)

Ще близько мільйона угорськомовних проживають у Аргентині, Австралії, Бельгії, Бразилії, Великій Британії, Венесуелі, Італії, Нідерландах, Німеччині, США, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та інших частинах світу.

Офіційний статус

[ред. | ред. код]

Угорська є офіційною мовою Угорщини і Європейського Союзу. Крім того угорська є однією з офіційних мов Воєводини та трьох общин Словенії: Годоша, Добровніка й Лендави. Угорська є мовою меншин в Австрії, Хорватії, Румунії, Словаччині й Україні (на Закарпатті). У Румунії вона є офіційною мовою на місцевому рівні в усіх муніципалітетах, де угорці складають понад 20 % населення.

Говори

[ред. | ред. код]
Мапа угорських говорів.

Розрізняють дев'ять основних діалектів:

  1. Західний (nyugati)
  2. Задунайський (dunántúli)
  3. Південний[hu] (déli)
  4. Тиський[hu] (tiszai, alföldi)
  5. Північно-західний[hu] (palóc)
  6. Північно-східний[hu] (északkeleti)
  7. Середньо-семигородський (mezőségi)
  8. Секейський (székely)
  9. Чанґо (csángó)

Фонетика

[ред. | ред. код]
Докладніше: Угорська фонетика
Угорські голосні

В угорській 14 голосних, при цьому дифтонгів і редукованих голосних немає. Голосні бувають короткі і довгі, приголосні — м'які, проривні та тверді. Наголос звичайно падає на перший склад, всі звуки (також кінцеві) звучать чітко.

Приголосні фонеми угорської мови[8]
  Губно-
губні		 Губно-
зубні		 Ясенні Заясенні Твердо-
піднеб.		 М'яко-
піднеб.		 Гортан.
Носові m n ɲ
Проривні p  b t  d k  ɡ
Африкати t͡s  d͡z t͡ʃ  d͡ʒ c͡ç  ɟ͡ʝ
Фрикативні f  v s  z ʃ  ʒ h   
Дрижачі r
Апроксиманти j
Бокові l

Граматика і синтаксис

[ред. | ред. код]

Угорська мова аглютинативна, тобто має велику кількість суфіксів і префіксів. Немає категорії роду, проте іменник має 17 відмінків, а отже, 238 можливих форм.[7] Існують означений (a, az) і неозначений (egy) артиклі.[9]

Лексика

[ред. | ред. код]
Частка запозичених слів у сучасній угорській мові[10]
Невизначено
  
 30%
Фіно-угорські
  
 21%
Слов'янські
  
 20%
Германські
  
 11%
Тюркські
  
 9.5%
Латинські і грецькі
  
 6%
Романські
  
 2.5%
Інші (встановлені)
  
 1%

Міжмовні зв'язки

[ред. | ред. код]

Значна частина угорської лексики — це запозичення з інших мов, насамперед слов'янських (20 %). Водночас чимало угорських слів потрапило й в індоєвропейські мови Європи. Запозичення з угорської називають мадяризмами.

Див. також Слов'янська лексика в угорській мові

Письмо

[ред. | ред. код]
Докладніше: Угорська абетка

Від VII до X ст. угорські племена використовували угорські руни (тільки в секейському регіоні).

Давньоугорське письмо

Нині для запису угорської мови вживається модифіковану латинку, в яку входять 40 літер (14 голосних, 26 приголосних).

A a Á á B b C c cs D d dz dzs E e É é F f
G g gy H h I i Í í J j K k L l ly M m N n
ny O o Ó ó Ö ö Ő ő P p (Q q) R r S s sz T t
ty U u Ú ú Ü ü Ű ű V v (W w) (X x) (Y y) Z z zs

Приклад

[ред. | ред. код]

Вигляд

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Тараса Шевченка угорською мовою (переклав Йожеф Валдапфел):

Ha meghalok, temessetek
Dombtetőre engem,
Kedves Ukrajnámban, téres
Puszta közepében,
Honnan nagy széles mezőket
S a meredek partú
Dnyepert látni, s hallani is,
Ahogy zúgva zúdul.
Majd ha ellenségünk vérét
Mossa Ukrajnából
Kék tengerbe, dombot, mezőt
Mindent hagyok akkor.
Odébb állok én és szállok
Isten elé ott fent
Imádkozni… hanem addig
Nem ismerek istent.
Temessetek el, és talpra,
Tépve minden láncot
Rossz vérükkel öntözzétek
A szép szabadságot.
S a nagy, új, szabad családban,
Nem feledve engem
Emlékezzetek meg rólam
Nyájas szóval csendben.

Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989

Порівняння

[ред. | ред. код]
Угорська Фінська Естонська Ерзянська Комі-перм'яцька Український
переклад		 # у списку Сводиша
én minä mina мон mon ме me я, мене 1
te sinä, te (форм.) sina, teie (форм.) тон ton тэ te ти 2
mi me meie, me минь miń ми mi ми 4
ti te teie, te тынь tyń ти ti ви 5
ez/itt tämä/täällä see те te тайö tajö цей/тут 7
az/ott tuo/tuolla too што što сійö sijö той/там 8
ki? kuka? kes? кие? kije? коді? kodi? хто? 11
mi? mikä? mis? мезе? meze? мый? myj? що? 12
egy yksi üks вейке vejke öтік ötik один 22
kettő kaksi kaks кавто kavto кык kyk два 23
három kolme kolm колмо kolmo куим kuim три 24
négy neljä neli ниле nile нёль ńol чотири 25
öt viisi viis вете vete вит vit п'ять 26
nej nainen 'жінка' naine ни ni гöтыр götyr дружина 40
anya äiti ema (тиринь) ава (tiriń) ava мам mam мама 42
fa puu puu чувто čuvto пу pu дерево, деревина 51
vér veri veri верь veŕ вир vir кров 64
haj hius, hiukset juuksed черь čeŕ юрси jursi волосся 71
fej pää pea пря pŕa юр jur голова 72
fül korva kõrv пиле pile пель peĺ вухо 73
szem silmä silm сельме seĺme син sin око 74
orr nenä nina судо sudo ныр nyr ніс 75
száj suu suu курго kurgo вом vom рот 76
fog hammas hammas пей pej пинь piń зуб 77
láb jalka jalg пильге piĺge кок kok стопа 80
kéz käsi käsi кедь ked́ ки ki рука 83
szív/szűny sydän süda седей sedej сьöлöм śölöm серце 90
inni juoda jooma симемс simems юны juny пити 92
tudni tietää teadma содамс sodams тöдны tödny знати 103
élni elää elama эрямс eŕams овны ovny жити 108
víz vesi vesi ведь ved́ ва va вода 150
kő kivi kivi кев kev из iz камінь 156
ég/menny taivas taevas менель meneĺ енэж jenezh небо 162
szél tuuli tuul варма varma тöв töv вітер 163
tűz tuli tuli тол tol би bi вогонь 167
éj yö öö ве ve вой voj ніч 177

Фрази

[ред. | ред. код]
  • Українська [мова] — Ukrán nyelv
  • Так — Igen
  • Ні — Nem
  • Привіт! — Jó napot kívánok (буквально «доброго дня бажаю») / Szervusz / Szia
  • Як справи? — Hogy vagy? (неформ.), Hogy van? (форм.)
  • Ласкаво просимо! — Üdvözlet
  • До побачення! — Szia / Viszlát (неформ.), Viszontlátásra (форм.)
  • Будь ласка —  Kérem
  • Дякую — Köszi / Köszönöm / Köszönöm szépen
  • Даруйте — Elnézést
  • Пробачте — Bocsánat
  • Смачного — Jó étvágyat
  • Як вас звати? — Mi a neve?
  • Мене звати… — A nevem …
  • Скільки? — Mennyi?
  • Я не розумію — Nem értem
  • Ви розмовляєте українською мовою? — Beszél ukránul? (форм.) Beszélsz ukránul? (неформ.)
  • Я не знаю. — Nem tudom
  • Щасти вам — Sok szerencsét kivánok

Див. також тут.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Частіше трапляється в розмовній мові, проте іноді також в інших стилях за винятком офіційно-ділового. Наприклад, тут
  2. 1 2 Венгерский язык. Один из самых сложных в мире(рос.)
  3. ↑ Sugar, P.F..A History of Hungary. University Press, 1996: p. 9
  4. ↑ Maxwell, A.Magyarization, Language Planning and Whorf: The word Uhor as a Case Study in Linguistic RelativismMultilingua 23: 319, 2004.
  5. ↑ Marcantonio, Angela. The Uralic Language Family: Facts, Myths and Statistics. Blackwell Publishing, 2002: p. 19
  6. 1 2 Венгерский язык: краткая история, фонетика и лексикапосилання=|32x32пкс(рос.)
  7. 1 2 Общие сведения о венгерском языке(рос.)
  8. ↑ Szende (1994:91)
  9. ↑ Артикли в венгерском языке.(рос.)
  10. ↑ A nyelv és a nyelvek ("Language and languages"), edited by István Kenesei. Akadémiai Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-05-7959-6, p. 134)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Угорська_мова&oldid=48472534