Юрій Данилович
| Юрій Данилович | ||
.jpg) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1303 — 1325 | ||
| Попередник: | Данило Олександрович | |
| Наступник: | Іван І Данилович Калита | |
| ||
| 1318 — 1322 | ||
| Попередник: | Михайло Ярославич Тверський | |
| Наступник: | Дмитро Михайлович Грізні Очі | |
| ||
| 1322 — 1325 | ||
| Попередник: | Афанасій Даниилович | |
| Наступник: | Олександр Михайлович Тверський | |
| Народження: | 1281 | |
| Смерть: |
21 листопада 1325 Сарай, Золота Орда | |
| Поховання: |
Архангельський собор[1]  | |
| Країна: |
Велике князівство Московське Велике князівство Володимирське | |
| Релігія: |
православ'я | |
| Рід: | Рюриковичі (Даниловичі) | |
| Батько: |
Данило Олександрович | |
| Мати: |
Агрипіна | |
| Шлюб: |
Konchakad[2][3] і Princess NN Konstantinova of Rostovd | |
| Діти: | Софія Юріївна | |
Юрій (Георгій) Данилович (1281 — 21 листопада 1325) — московський князь (1303–1325), Великий князь Володимирський (1318–1322), князь новгородський (1322–1325). Син князя московського Данила Олександровича.
Приєднав до Московського великого князівства Можайськ та інші території. З 1304 року вів боротьбу за великокняжий стіл з тверським князем Михайлом Ярославичем. Пізніше отримав підтримку від митрополита Петра, котрий переїхав до Москви з Володимира.
В 1314 вступив в союз з Новгородом проти Твері. Після перебування в Золотій Орді (близько 2 років) і одруження на сестрі хана Узбека Кончаці, Юрій Данилович отримав ярлик на велике княжіння.
В кінці 1317 року зазнав поразки від Михайла Ярославича та втік до Новгорода, а потім в Орду, де в кінці 1318 року домігся вбивства свого суперника. У 1322 очолив похід новгородців на Швецію, в 1323 уклав Ореховський мир.
Убитий 1325 року в Орді тверським князем Дмитром Михайловичем, сином свого суперника.
- 1-а дружина: з 1297 дочка ростовського князя Костянтина Борисовича.
- Софія Юріївна, дружина тверського князя Костянтина Михайловича.
- 2-а дружина з 1317 року — Кончака (в хрещенні Агафія (?—1318), дочка Тогрула, внучка хана Менгу-Тимура; племінниця хана Тохти.
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ Агафия, ханша монгольская // Русский биографический словарь. — СПб: Русское историческое общество, 1896. — Т. 1. — С. 54.
- ↑ А. Э. Кончака // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVI. — С. 149.
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Черепнін Л. Утворення Російської централізованої держави в XIV—XV вв.(століття), М., 1960.
